Привіт усім!
Дякую, що прийшли. Найкраща новина полягає в тому що 90% зими вже подолано, друзі. 10% зими залишилося. Це буде найщасливіша весна в історії України, думаю.
Сьогодні пропоную: коротко зупинимося на ключових питаннях зовнішньої політики. I don`t know whether we have some English-speaking media. We have, I think, Eri. So just to remind that if you need English soundbites, you can ask in English and I will reply happily in English. But of course most of the briefing is in Ukrainian to provide information to our Ukrainian public.
Отже, деякі речі я, в принципі, передбачаю, що вам цікаві. Тому озвучу позицію України з цих питань. Потім перейдемо, як завжди, до того, що цікавить вас. Давайте почнемо з низки звинувачень, які пролунали на адресу України, що стосується транзиту через нафтопровід «Дружба», і також певних сигналів, які пролунали із Брюсселя. Давайте внесу ясність і розставлю крапки над і.
По-перше, нагадаємо базові факти. Транзит нафти до Угорщини зупинено через обстріл інфраструктури магістрального нафтопроводу «Дружба». 27 січня російські війська атакували його інфраструктуру поблизу міста Броди Львівської області.
Це призвело до пошкодження критично важливого обладнання та унеможливило прокачування нафти. Про це того ж дня було належним чином проінформовано угорську сторону. Відтак, Угорщині достеменно відомо з першого дня про причину зупинки роботи нафтопроводу. В такій ситуації для нас виглядають дивними, по-перше, відсутність заяв угорської сторони з чіткою атрибуцією, що Росія обстріляла нафтопровід — їхню улюблену нафтову голку, на якій вони сидять. Не було жодних заяв з чіткою атрибуцією, що саме Росія винувата в цьому обстрілі. Але чомусь тепер лунають заяви зі звинуваченнями в бік України. Абсолютно нелогічна поведінка з боку Угорщини.
Україна перебуває в постійному діалозі як з Єврокомісією, так і з відповідними органами Угорщини та Словаччини з цього питання.
Я хочу також нагадати, що Росія систематично атакує нафтогазову інфраструктуру України. Це не якийсь окремий інцидент. Лише у 2025 році зафіксовано 225 атак на обʼєкти державного «Нафтогазу». Загалом для атак на нафтогазову інфраструктуру «Нафтогазу» лише за минулий рік Росія використала 1399 ракет та ударних дронів.
Тепер кілька слів щодо реакції Єврокомісії. По-перше, до речі, закликаю всіх вас, колеги, дивитися на реальні цитати речниці Єврокомісії, а не на деякі заголовки, тому що були певні ЗМІ, які достатньо вільно передали її слова. Тому будьте обережні і дивіться на реальну цитату, яку заявила речниця Єврокомісії. Я можу ще раз повторити, що причина перебоїв — це атака російського дрона на цю інфраструктуру, а Україна залишається надійним транзитером і неухильно виконує свої зобов’язання відповідно до чинних договорів та санкційної політики ЄС щодо Росії.
Хочу звернути увагу, що дійсно Угорщині та Словаччині були надані, в межах санкцій ЄС на заборону імпорту російської нафти через трубопроводи, були надані виключення. Але ці виключення мали тимчасовий характер, і тимчасовість була розрахована на те, що дається час цим країнам, залежним від російської нафтової голки, з цієї голки злізти.
Крім того, існують дослідження і підтвердження від інших держав ЄС, які підтверджують, що альтернативні джерела постачання нафти для цих країн існують. Зокрема, є нафтопровід «Адрія», який повністю готовий до використання, і жодних технічних підстав залишатися залежними від російської нафти для цих країн не існує.
Але, на жаль, ми не бачимо не те що спроб звільнитися від залежності від російської нафти, а навпаки, всупереч політиці Європейського Союзу, бачимо спроби залишатися на цій голці якомога довше. Це нагадує наркоманію, вибачте. Тобто, не отримуючи через обстріл з української труби, пішли до хорватів просити з їхньої труби отримати, але обов’язково російську.
Я нагадаю, що раніше угорці заявляли про те, що їм цей нафтопровід хорватський не підходить, ця «Адрія», а тут підійшов, але тільки російську нафту хочуть отримати. Ну вибачте, це реально нагадує поведінку наркоманів при всій повазі до серйозної проблеми наркоманії. Це метафора, яка слугує тому, щоб вам пояснити поведінку цього уряду. Уряду Орбана, який, всупереч, знову ж таки, європейській політиці, хоче зберігати свою залежність від російської нафти і газу. Я думаю, на цьому, в принципі, вичерпно.
Тепер те, що стосується переговорів у Женеві. Я впевнений, вас теж цікавить ця історія. Давайте вам теж зазначу позицію МЗС України.
Ви, мабуть, уже бачили в новинах, що переговорна група вже пробрифувала Президента України про підсумки цих дводенних зустрічей.
Зустрічі відбувалися в багатосторонньому форматі і двосторонньому Україна-США. У фокусі були військово-політичні, суто військові та гуманітарні питання. Ми насамперед дякуємо Сполученим Штатам за взагалі просування цього процесу, за всі зусилля, які вони дійсно щиро докладають для того, щоб це все рухалося вперед до миру. І ми дякуємо також Швейцарії за організацію, за надання цього майданчика у Женеві.
Для нас дуже важливий, по-перше, який аспект: що в Женеві європейці були поруч протягом цього всього процесу. Це йдеться про представників Франції, Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії. Про це глава делегації Рустем Умєров уже казав. Ми координуємо з європейськими партнерами наші дії, і це принципова позиція України, що Європа має бути безпосередньо залучена. Так буде і надалі.
Що стосується суто військової складової, такої технічної, то вона загалом достатньо конструктивна. Тобто можемо констатувати, що на рівні військових, технічному такому нейтральному рівні, є розуміння того, як буде відбуватися в разі досягнення припинення вогню, як буде відбуватися це припинення вогню. Моніторинг цього припинення вогню також зрозуміло уже, що моніторинг точно буде за участі Сполучених Штатів Америки. І це дуже для нас важливо, і конструктивна та позитивна річ. Тому що ви пам’ятаєте, що між 2014-м і 2022-м роками як складно відбувався моніторинг за участі ОБСЄ і інших механізмів. Це було дуже складно.
Тому загалом участь США у моніторингу — це дуже позитивно, і саме розуміння, що така участь буде.
Те, що стосується переговорів з політичного виміру, зокрема всім відомих чутливих питань територій та ЗАЕС, то цей вимір переговорів був непростим. На жаль, ми бачимо з російського боку спроби затягувати процес і підважувати динаміку, яка була досягнута на зустрічах в Абу-Дабі. Насправді цей процес загалом міг би вже виходити на фінальний етап, але, знову ж таки, бракує бажання росіян шукати дійсно конструктивні рішення. Але, як би складно не було, українська сторона продовжує максимально конструктивно працювати і сподівається, що Сполучені Штати застосують всі важелі, всі необхідні кроки для того, щоб і з російського боку був необхідний конструктив.
Ще додам, що для України дуже важливий гуманітарний блок питань, обміни полонених. Я можу вас запевнити, що українська делегація, по-перше, цю тему піднімала і зараз, і буде піднімати надалі. По-друге, буде загалом використовувати кожну, навіть найменшу можливість для того, щоб повертати наших людей і наближати мир.
Можу також сказати в загальних рисах, що є принципова домовленість про наступну зустріч, але деталі та дати поки розкривати зі зрозумілих причин не будемо.
Я думаю, що більше деталей буде, звісно, після повернення групи, яка надасть більш детальний звіт Президенту України щодо тих переговорів, які там відбувалися.
На цьому все зі вступного, давайте перейдемо до ваших запитань. Хто хоче буде першим? Давайте, щоб не з Олени, аби міняти щось час від часу. Прошу, до вас.
Запроваджено санкції проти Лукашенка. Відповідно питання: Чому зараз і яка мета цих обмежень щодо білоруського диктатора?
Сьогодні зранку було рішення опубліковане на сайті Президента. Президент України прокоментував приводи і мотиви цих рішень, цих кроків. І сьогодні була від міністра Сибіги заява окрема про те, чому, власне, зараз необхідні ці обмеження.
Ми розуміємо, що Олександр Лукашенко і його режим є співучасниками злочину агресії. Це раз. По-друге, вони активно допомагають Росії вести цю незаконну, неспровоковану, загарбницьку війну проти України, надаючи компоненти, ресурси, десь і безпосередньо зброю. Надання інфраструктури. І потім уже минулого року, під кінець року, уже розгортання цієї мережі локаційної, яка допомагає, власне, ударам дронів по Україні. Особливо те, що стосується півночі України.
Я ще нагадаю, до речі, про зустрічі Олександра Лукашенка з оцими гауляйтерами, призначеними Російською Федерацією на окупованій території, і якісь розповіді про економічну співпрацю Білорусі з окупованими українськими територіями, що є абсолютно неприйнятним. Ну і, крім того, залучення чиновників Білорусі у викраденні українських дітей. Це теж треба нагадати.
За сукупністю оцих всіх злочинів, до речі, і також порушення прав людини в самій Білорусі проти білоруського народу, за сукупністю цього всього Україна виступає проактивно, демонструє лідерську позицію, не чекає нікого, а сама діє. Тобто сама вводить і санкції, й обмеження. Це дає нам також підстави, я вважаю, звертатися до інших партнерів і казати: “Ми діємо, будь ласка, дійте з нами також”.
Режим у Мінську становить загрозу не лише для України. Всі бачили гібридні загрози і спроби дестабілізації в країнах Балтії і ширше в Європі за допомогою мігрантів, міграційної кризи, потім різні провокації на кордоні, запуск цих повітряних куль, які перешкоджають цивільній авіації. Коротше кажучи, це злочинний режим всередині Європи, і необхідний тиск, на нашу думку, разом з партнерами для того, щоб стримувати цей режим.
Що стосується білоруського народу, ми завжди заявляли і продовжуємо вважати, що білоруський народ має право на життя як європейської, демократичної, успішної економічно нації. Має право на звільнення з в’язниці, в яку його посадив режим Лукашенка на таку кількість років. Але рано чи пізно всі ці режими проходять і йдуть, а народ залишається.
Тому, коли білоруський народ буде вільним від цього режиму, ми будемо вітати приєднання демократичної Білорусі і в Люблінський трикутник, і прагнення, до речі, вступити в Європейський Союз, якщо таке прагнення буде. Все це ми будемо підтримувати. Я думаю, що Україна уже буде членом Європейського Союзу і теж буде до цих прагнень демократичної, знову повторю, Білорусі в майбутньому ставитися позитивно.
Розкрив питання? Добре, давайте до Олени. Я обіцяв.
Так, дуже дякую за можливість. Два питання. Перше — стосовно переговорного прогресу за підсумками попереднього раунду, підсумками цього раунду. Ми бачимо, в принципі, відомий нам статус-кво: військові питання рухаються, політичні стоять на місці. Та чи цього раунду, через присутність Мединського, все не відкотилося назад? Можливо, наша сторона вже звітувала про якісь уже нові вимоги Росії? Про якусь нову стратегію, зокрема із появою Мединського? Це перше питання.
І друге. Французький Президент їздив до Прем’єра Індії і безпосередньо просив його долучитися до впливу на росіян стосовно перемир’я в Україні. Чи просила Україна Францію у цьому? І чи вже французька сторона повернулася до нас із фідбеком стосовно позиції Індії у цьому питанні?
Що стосується переговорів. Дійсно, ви правильно відзначили, що є намагання, знову ж таки, як я казав, російської сторони, на жаль, саботувати прогрес, який був в Абу-Дабі, що стосується військово-політичних цих загальних питань. Є домовленість загальна не розкривати уже занадто детальні деталі щодо того, що там відбувалося. Тому я тут утримаюся. Звісно, після повернення делегації буде звіт Президенту України. Я думаю, тоді Президент те, що вважає за потрібне з цих деталей, зможе розкрити.
Загальна логіка наша яка? Тобто, вже не говорячи про росіян саме, а чому, скажімо так, чому Україна у цьому всьому бере участь? Чому Сполучені Штати продовжують це все штовхати вперед? Загальна логіка яка? Так, ми розуміємо, що росіяни станом на зараз не готові до конструктивних кроків. Але в якійсь точці в майбутньому ми розраховуємо, що буде ця готовність і можна буде прийти до реальних рішень про припинення війни, про припинення вогню, припинення бойових дій.
На нашу думку, на цей момент має бути готова вся інфраструктура безпекова, інфраструктура моніторингу, всі необхідні рішення щодо того, як відбувається цей моніторинг, хто ним займається, що вважається порушенням, що не вважається порушенням. І головне — безпекові гарантії, тобто з чим Україна заходить в цей період. Оце має бути все готове на цей момент, щоб не створювати це постфактум.
Чому? Знову ж таки, тому що Україні потрібен надійний мир. Тобто не просто зупинка бойових дій, яка буде порушуватися Росією, і Росія буде готуватися до нового нападу. Потрібен надійний мир.
Над цим, в принципі, іде робота. Я розумію, що наші люди часто можуть читати ці заголовки, вважати, що це щось відкладене, і питати: “Знову говорять про прогрес, говорять про те, що наближається припинення вогню. А де воно?” Ця робота, вона все одно важлива. Тобто важливо, я думаю, нашим людям теж це пояснювати.
Тепер, що стосується візиту Президента Макрона до Прем'єр-міністра Моді. Дійсно, 17–19 лютого Президент Французької Республіки перебуває в Індії. Ми координували, звісно, позиції і підходи з Єлисейським палацом, з Президентом Франції перед цією поїздкою дуже тісно. І ми вдячні за ті сигнали, які він там озвучив. Вони дуже важливі.
По-перше, треба сказати, що за останні роки загалом, в принципі, двосторонні відносини Франції та Індії дуже динамічно розвиваються. Це дійсно така дуже жива матерія, яка виходить на, можна сказати, безпрецедентний масштаб цих відносин.
І найбільш інтенсивно ця співпраця, до речі, розвивається саме в сферах високих технологій, оборонки, штучного інтелекту. Тому зараз, власне, Президент Макрон на саміті зі штучного інтелекту в Індії. Космічні програми, цифрова трансформація. Ви знаєте, що Індія — це одна з технологічних таких сил у світі, яка зараз дуже активно зростає саме як технологічна потуга. І ця співпраця для Франції та Індії є взаємовигідною.
Тепер, що стосується сигналів. Ми дійсно вдячні Президенту Франції за те, що він наголосив на важливості досягнення миру і консолідації всіх міжнародних зусиль. Для цього він зробив це саме в Індії. І ми цінуємо його заклик об'єднати зусилля для мораторію на обстріли цивільних людей і критичної інфраструктури.
Вважаємо, що спільна заява Президента Макрона і Прем'єр-міністра Моді свідчить про підтримку того, що ми називаємо справедливим миром і принципів Статуту ООН. І загалом свідчить про дистанціювання «Глобального Півдня» так званого від Росії і успіх європейської дипломатії в цьому. Це дуже важливо для нас, дійсно.
Це те, що стосується політичних, дипломатичних заяв. А те, що стосується конкретики і прагматики, то вони ж фіналізують угоду на спільне виробництво 114 винищувачів Rafale на 35 мільярдів доларів, до речі, масштабна угода. І виробництво ракет Hammer.
Для тих, хто розуміє, як відбувається цей ринок, як він побудований, можна констатувати, що ці рішення остаточно забивають цвях у російську монополію на ринку озброєнь Індії. І це позбавить агресора і критично необхідних доходів, ну і загалом підірве далі його вплив у цій країні. Дякую.
Давайте до Валерії, а потім до вас. Валерія, прошу. Дякую.
У мене питання, знову ж таки, follow-up до США. Чи обговорювала українська сторона “Drone deal” та “Prosperity plan”, можливо, в Женеві чи в межах двосторонніх комунікацій?
Друге запитання, більш неочікуване. Нещодавно диктатор Ніґеру заявив про нібито українських найманців у сусідньому Беніні. Яка реакція МЗС на ці заяви?
«Prosperity plan» обговорюється на рівні Україна–США, це двостороння наша історія. Звісно, вона пов’язана з мирним процесом напряму, і ми вітаємо готовність Сполучених Штатів до масштабних інвестицій і загалом участі в розвитку економіки України. Ми підтримуємо американську позицію, що Україна суверенна і вільна, у якої зростає дійсно високими темпами ВВП, а ми до цього прагнемо як до стратегічної мети. Така Україна буде дійсно перемогою для Сполучених Штатів Америки, для Європи загалом і буде поразкою для Росії. Україна, яка, по суті, сильніша за Росію в економічному плані. Тому ми абсолютно точно прагнемо до цієї мети, і «Prosperity Plan» спрямований саме на досягнення цієї мети.
Це, нагадаю, комплексна ініціатива, яка передбачає довгострокове відновлення та модернізацію української економіки, залучення інвестицій і посилення інтеграції з європейським ринком. Для нас Сполучені Штати — це стратегічний партнер, і ми впевнені в цьому процесі. І ми впевнені, що рішення, які були узгоджені, будуть найближчим часом фіналізовані і ухвалені. Наскільки я знаю, наразі по «Prosperity Plan» триває опрацювання певних юридичних і технічних аспектів. Тобто це не стільки про політику, скільки про доточування певних нюансів юридично і технічно.
Те, що стосується «Drone Deal», робота зі Сполученими Штатами у сфері безпілотників триває, це я можу підтвердити. Можу також підтвердити, що американські партнери вже ознайомилися з низкою українських розробок і, більше того, провели їхні тестування. Станом на зараз ми домовилися рухатися далі в цьому напрямі. Не зможу конкретні параметри домовленості коментувати публічно зі зрозумілих причин, але можу підтвердити, що діалог дуже активний і конструктивний з теми «Drone Deal».
І третє ваше питання стосувалося заяв, які пролунали з Республіки Ніґер. Україна категорично спростовує ці повідомлення. Наші Збройні Сили не направлялися до Беніну і не виконують жодних операцій на його території.
Ця інформація не відповідає дійсності. Більше того, має ознаки дезінформації, яка спрямована на дискредитацію України, створення якогось фейкового образу зовнішньої загрози. Цим товаришам з Республіки Ніґер не звикати займатися такими провокаціями.
Водночас ці звинувачення свідчать також і про роль Росії та про її активізацію, тому що ми знаємо, що ця хунта залежна абсолютно на 100% від Росії і, вірогідно, ці заяви робляться не за їхньою власною ініціативою, а за ініціативи Російської Федерації.
Ще раз закликаємо особливо наших колег, партнерів, друзів в Африці, всі ЗМІ африканські ставитися критично до такої неперевіреної інформації, особливо коли це стосується безпеки міжнародних відносин. Закликаємо спиратися на відкриті джерела і почути та побачити це офіційне спростування цих заяв.
I just have two brief questions. The first one is if you could just give us the full comment on the Russian citizen who led the Ukrainian delegation at the Winter Olympics?
Second, if you could comment on the deactivation of unauthorized Starlink for the Russian Army?
The fact of the International Olympic Committee picking a Russian person to carry the nameplate is despicable. It’s beyond any human morality or any principles. It’s just difficult to describe, to be honest.
I mean, I can’t even imagine what was going on in the head of a person at the IOC who saw that this Russian applied and approved this application. We actually insist on an internal examination and probe inside the IOC as to who allowed this. I think everyone perfectly knows that, you know, at major international sports competitions, usually the countries that are at war are separated. You had this principle, for example, in international football. Usually, the organizers make every effort to make sure that countries that are in armed conflict are kept apart; they do not directly meet each other. That’s why this is a severe violation of the Olympic Charter, of the principles of international sport. We demand an apology from the IOC for this, and we demand a probe into who allowed this to happen.
Unfortunately, this is not the only disgrace coming from international sports bureaucrats these days. We watch this with great concern, and we counter these attempts to sports-wash Russian war crimes very actively. The latest, by the way, came today. It was a Paralympic decision when some of the athletes — they decided to allow some of the athletes under the Russian flag. Another shameful decision.
Minister Sybiha has already addressed ambassadors, instructing them to approach the officials of all countries that might take part in the Paralympic inaugural ceremony of the Paralympic Games, urging them to refrain from taking part in this ceremony, to boycott it. Because, again, this is a shameful event to have this flag, under which 185,000 war crimes have been committed in the past four years, to wave this flag at the Paralympic Games. Plus, some of the members of the Ukrainian Paralympic team are veterans of this war, people who are directly victims of this Russian aggression. This is not only insensitive and ignorant, but this is also against and contrary to the Olympic Charter. We will be countering this actively.
On the decision to… what did you call it? Disconnect Starlink from the Russians? Yes, we consider this was a tremendously important decision, and we are grateful to Elon Musk and to the Starlink team for first responding to Ukraine’s request, and second, taking really swift action. This was responsible for them as a global business. This was the right decision to make. And we are sincerely grateful to them both for the assistance that we have received since the first days of this full-scale war and for the latest decision that has been taken. The team of Defence Minister Fedorov approached Elon Musk and Starlink immediately when we saw some really very threatening abuse of this technology by the Russian forces, including them using it on Russian drones terrorizing civilian people in Ukraine. And we appreciate the speed and the proper response we got from them and the action that was taken. This is absolutely duly right and very welcome, again.
Regarding the talks that have just concluded in Geneva, President Zelenskyy stated that the positions of Ukraine and Russia are different and that the negotiations were not easy. Do you believe Russia is making concessions during the war? How do you assess the stance of the United States, as President Zelenskyy said they are asking Ukraine rather than Russia to make concessions? What do you think is the next step in the negotiations?
As I stated, the negotiation group has already briefed the President of Ukraine on the outcomes of their meetings in Geneva. They were multilateral and bilateral meetings between Ukraine and the United States. The main points were military-political, purely military points, and then humanitarian; there was also a humanitarian aspect.
We are grateful to the United States for pushing this forward and investing so much effort into this. We are grateful to Switzerland for providing the platform for the talks. And we appreciate the fact that our European partners were there with us. This is very important for Ukraine as a country. It is our principle position to have Europeans with us. We coordinate with them and we keep them completely engaged.
On the military, on the purely military technical side, as I said, there is some constructive advancement and understanding. So the military officials on all sides have worked through a lot of issues on how a ceasefire, once it is established, will be monitored, what are the terms of the ceasefire, and so on and so on. So they've made good work. And in general, we see that the progress is constructive.
We especially welcome the fact that we see American readiness to play a role in monitoring a ceasefire once it's established. We welcome this because we believe the United States can effectively fulfill this task, like, for example, the OSCE between 2014 and 2022. So this is the constructive part.
Now to the part you asked, which was not that constructive, which is the military-political bloc and the most sensitive issues, such as territories and the Zaporizhzhianuclear power plant. It's true that the sides have not yet come to agreement on these points, these most important points. And furthermore, unfortunately, we can see that the Russian side is once again employing tactics of prolonging the process rather than trying to advance it. Of course, when the negotiation group comes back to Kyiv, they will provide a more detailed report to the President of Ukraine. But at this point, we can see that there is a lack of Russian will to look for constructive solutions in this area.
But in any case, Ukraine continues to engage constructively. We will use every, even the tiniest opportunity, to advance peace and to return our people. The humanitarian bloc that I mentioned is also very important. I mean the exchange of prisoners of war, the return of civilian hostages. This is still very important for us, and it was part of the negotiation now in Geneva, and it will be part of further negotiations for sure. And the Ukrainian team needs to be praised for the efforts they make. Finally, we unblocked some of the exchanges in February, and we really hope that we can continue exchanging prisoners of war.
The last thing I would say is that there is an agreement in principle that there will be a next round of talks, the next meeting, but I am not in a position to disclose the date or any other details at this point. And again, when the group comes back to Kyiv, I think they will provide a more detailed report to the President of Ukraine, and the President will decide what details to make public.
What role does the U.S. play? Yes, the United States plays an active role in the peace process, trying to push this forward. And at the same time, we are confident that there need to be, in parallel, other steps such as sanctions pressure, and of course we appreciate the provision of the American weapons under the PURL Initiative and other stuff, so it can go hand in hand. It can go together. It does not interfere with each other. It does not impede the peace process. Actually, it moves it forward, the pressure on Moscow. And without this pressure, Moscow will not move a finger, actually, in the peace process. Yeah, I guess this is it. And now on concessions from Russia.
Thank you for asking this. I think it's important to underscore for our foreign press to ask more often which concessions Russia is willing to take. Because we hear all the time the question, which concessions is Ukraine willing to take? And we've been responding to this question intensively over the past year and now. This is unfair that this same question is posed less regularly in our view. Maybe I'm wrong. Correct me if I'm wrong. But I just don't see it as intensively in media space and in public space. Russia is not being asked, what concessions is Russia willing to make to advance peace? So I really appreciate the change of narrative in your question. Thank you. So, let's move on.
Міністр Сибіга зустрівся нещодавно з Ван Ї, китайським дипломатом. Чи буде продовжуватись, збільшуватись робота на цьому напрямку? Можливо, особисті зустрічі? Та чи іде якась спроба переконати Китай, чинити тиск на Росію, особливо щодо закупівлі енергоносіїв тощо?
Це була дуже цікава і продуктивна, і предметна зустріч між міністрами України та КНР в Мюнхені. Контакти будуть продовжуватися.
Ми обмінялися з запрошеннями здійснити візити, причому це була не протокольна частина, а достатньо детальна, в якій міністр запросив китайського міністра відвідати Україну. І ми отримали від китайської сторони запрошення відвідати КНР. Дати будуть узгоджуватися, там конкретика буде узгоджуватися, але я думаю, що контакти продовжаться.
Крім того, безсумнівно, ми зацікавлені в продовженні контактів і діалогу на найвищому рівні між лідерами наших країн. Ми таку позицію озвучили міністру закордонних справ КНР в Мюнхені. Відповідь почули, ну, скажімо так, готовність працювати далі над цим питанням і дивитися, чи будуть можливості таких контактів. Тобто отримали достатньо таку нейтральну, позитивну на це відповідь. Вважаємо, що це важливо. Чому? Тому що Китай дійсно має важелі впливу на Москву. Є однією з тих глобальних сил, яка відіграє дуже значну роль в міжнародному мирі та безпеці. І Китай дійсно здатний також пришвидшити завершення війни з російського боку. Давайте так це сформулюємо.
Крім того, я переконаний абсолютно, що на сьогоднішній день реальна геополітична суб’єктність знаходиться в Пекіні, а не в Москві. Тому розмова з Пекіном про завершення російської агресії проти України має абсолютно повний сенс. Ця зустріч була детальна. Там були проговорені дуже багато деталей.
До речі, міністр Сибіга проінформував китайського міністра також і про ситуацію на полі бою. Бо важливо все-таки, щоб чули… Щоб китайська сторона чула інформацію від України, а не лише від Росії про те, що відбувається на полі бою, які реальні перспективи у Росії в цій війні. Інформацію про стан нашої енергетики. І ми вдячні за рішення виділити пакет енергетичної підтримки для України з боку КНР. Це дійсно важливий і символічний жест, який ми цінуємо.
І, звісно, обговорювали критичні теж тонкі питання, чутливі, про постачання компонентів, про будь-яку форму підтримки агресії проти суверенітету, територіальної цілісності України, що Китай засуджує завжди офіційно. І цього разу вони теж наголосили на важливості суверенітету та територіальної цілісності. То, ми, в принципі, передали, що будь-які форми підтримки порушення цього суверенітету та територіальної цілісності є неприйнятними.
Я сподіваюся, що покрив загалом, чи щось забув?
Ага. Закупівля нафти. Це входило, власне, до блоку розмови про те, як не підтримувати російську агресію проти України. Але ви маєте теж розуміти, що Китай і Росія є стратегічними партнерами. І у них, так зване, партнерство без обмежень. То, звісно, ми говоримо про дві партнерські країни. Щоправда, термін партнерства, мабуть, тут не зовсім доречний, тому що мова йде про васальні відносини залежності Росії від Китаю, яка поглиблюється і, мабуть, цей процес буде лише глибшим.
Так, давайте, хтось ще не ставив питання, може, в когось якісь теми ми не покрили. Боже, мені здається, що я вас усипав своїм голосом. Давайте, прошу.
Ще з минулого тижня обговорюється ідея прискореного вступу України до Євросоюзу, зокрема в Politico була стаття. Яка позиція МЗС щодо цього? Чи ведеться така розмова на високому рівні?
По-перше, Україна заслуговує на те, щоб процес вступу до ЄС просувався вперед. На сьогоднішній день він заблокований лише Угорщиною з політичних мотивів і не має під собою жодних підстав. Питання того, що Україна буде членом Європейського Союзу, вирішене. За це проголосували всі держави-члени Європейського Союзу. І, власне, те, що зараз робить Угорщина, ставить питання взагалі про порушення нею базових принципів функціонування Європейського Союзу. Бо спочатку вона підтримує вступ України до ЄС, потім не виконує своїх власних обіцянок. Що стосується Угорщини, не ЄС.
Тепер, що стосується різних модальностей вступу України в Європейський Союз, дат, які лунали, дедлайнів і решта. Ми вважаємо, що Україна заслуговує дійсно на швидкий вступ в Європейський Союз. Крім того, для нас членство в Європейському Союзі є гарантією безпеки. Міністр Сибіга проводив в Мюнхені зустрічі з главою дипломатії Каєю Каллас і з комісаркою, відповідальною за розширення, Мартою Кос. На цих переговорах йшлося про членство України в ЄС і про цей шлях, як його можна проходити.
І в тому числі йшлося і про різні формати, які зараз обговорюються, про те, як трансформувати загалом систему вступу в Європейський Союз. В деталі далі не зайду, хоча ми їх знаємо, але, мабуть, європейська сторона має далі розкривати параметри, як вони бачать цей процес. Дискусія народилась саме з розмови про мирний процес і розмови про те, що членство в ЄС має бути зафіксовано як дату в будь-яких домовленостях. З цього народилася загалом ця розмова. Але я не виключаю, що вона просто зараз буде власне розвиватися сама по собі паралельно. Сорі, туманно сказав, але не прийшов ще час сказати не туманно. Я сподіваюся, що час прийде і ці новини будуть позитивними.
Так, давайте, хто ще не питав. Є ще питання? Чи будемо закруглятись? Добре, якщо будуть у вас якісь питання потім, то присилайте. Ми відповімо в письмовому вигляді, а так я радий, що ми загалом покрили все.
Дякую вам і будемо вас ще запрошувати!













Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1A9U9RopmE/